Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Справа № 911/4479/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. Жукової Л.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.02.2014у справі№ 911/4479/13за позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиціїпровизнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 - за довіреністю;

від відповідача: Гаро Г.О. - за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Дизайн" про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.12.2013 позовну заяву ОСОБА_4 та додані до неї документи повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 ухвалу господарського суду Київської області від 04.12.2013 скасовано, матеріали справи направлено до господарського суду Київської області для розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Дизайн" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 скасувати, а ухвалу господарського суду Київської області від 04.12.2013 залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись до господарського суду із позовною заявою, ОСОБА_4, в обґрунтування своїх позовних вимог, додав до позовної заяви в якості доказів документи, що не були завірені.

Повертаючи заявнику позовну заяву без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.63 ГПК України, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_4 подана з порушенням норм п. 4 ч.1 ст. 57 ГПК України, оскільки додані позивачем до позовної заяви документи не завірені належним чином, а тому не можуть вважатись доказами, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Так, місцевий господарський суд зазначив, що подані позивачем документи повинні бути засвідчені відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003)", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року за № 55, відповідно до якого"відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що ОСОБА_4, як учасник ТОВ "Дизайн", є фізичною особою без статусу суб'єкта господарювання, а відтак, не має можливості для виготовлення печатки та засвідчення нею копій документів, доданих до позовної заяви.

Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що перелік підстав повернення позовної заяви та доданих до неї документів, передбачених ст. 63 ГПК України, є вичерпним і розширенню не підлягає. Наведене свідчить, що будь-які інші порушення в оформленні позовної заяви та доданих до неї документів не може бути підставою для повернення позовної заяви.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України в п. 3.3 Постанови від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального Кодексу України судами першої інстанції", суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.

Повертаючи позовну заяву без розгляду з тих підстав, що додані позивачем до позовної заяви документи не завірені належним чином, місцевий суд вказаних вимог процесуального законодавства не виконав, чим фактично обмежив позивача у здійсненні прав, передбачених ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод".

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду вірно застосував норми процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги, заявлені позивачем в позовній заяві, підлягають розгляду по суті господарським судом першої інстанції та правомірно скасував ухвалу господарського суду Київської області від 04.12.2013.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014, ухваленої з правильним застосуванням норм процесуального права, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 у справі №911/4479/13залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

Л.В. Жукова